Основні технологічні тенденції, галузеві тенденції та суспільна та економічна еволюція сьогодні складають складну загадку. Розуміння еволюції кожного з цих елементів та їх вплив на те, як розвивається ця головоломка, може бути корисним з точки зору загальної оптимізації головоломки. Прагнучи отримати таке розуміння, важливим інструментом є аналіз взаємної взаємодії цих елементів.
Перехід до такого аналізу корисний, оскільки він дозволяє нам спробувати створити концептуальну основу для згаданої вище взаємодії, навіть якщо ця концептуальна основа не може бути вичерпною або загальновизнаною.
Ми можемо уявити цю запропоновану концептуальну основу як три рівні, паралельні один одному: рівень технологічних тенденцій, рівень галузевих тенденцій та рівень суспільних змін. Ці рівні взаємодіють між собою.
На високому рівні ми можемо стверджувати, що всі сьогоднішні основні технологічні розробки потрапляють в одну або кілька з трьох основних технологічних тенденцій; а саме нові технології виробництва, [1] цифрові технології та технології, пов’язані з генерацією ресурсів, управлінням та доступом.
Технологічні тенденції лежать в основі створення промислових тенденцій [2], які самі можуть бути класифіковані на три групи: нові виробничі парадигми, цифровізація та складність продуктів та ланцюгів створення вартості.
У свою чергу, галузеві тенденції впливають на еволюцію суспільства та створюють нові економічні ефекти. І як суспільство, так і економіка тісно пов’язані з політикою та навколишнім середовищем. Для стислості в даному аналізі, використовуючи терміни суспільство та економіка, ми розуміємо, що вони включають, хоча і на задньому плані, політику та навколишнє середовище – політика як регулятор, а навколишнє середовище як обмеження та граничні умови.
Існує безперервна взаємодія та конвергенція між технологічними тенденціями. Конвергенція відбувається різними способами: між технічними дисциплінами відбувається конвергенція; існує збіжність між проектуванням, виготовленням, складанням, випробуванням та використанням; існує збіжність між технологією та додатком. Ключовим новим фактором, який з’явився за останні роки, є наявність даних. Це результат інтенсивної цифровізації нашої економіки та суспільства. Дані – це також олія, яка змащує всі ці взаємодії, що призводить як до їх прискорення, так і до їх посилення. Це прискорення та посилення взаємодій, у свою чергу, дозволяє створювати ще більше даних у режимі спіралі, що рухається вгору.
Можливо, сам факт розуміння ситуації дозволяє нам чіткіше побачити не тільки те, що технології впливають на бізнес-моделі, але що, в свою чергу, бізнес-моделі модифікують конкурентну арену, роблячи її більш складною та інтегруючи продукти та послуги.
Необхідно переглянути давні догми: твердження про те, що виробництво може бути з одного боку світу, а інженерні та науково-дослідні послуги – з іншого, було спростовано. Теорії Адама Сміта про спеціалізацію не стосуються процесу інновацій, а скоріше говорять про спеціалізацію з точки зору конкретних продуктів (або послуг), і в такому світлі залишаються абсолютно дійсними. Це процес технологічних інновацій, який неможливо розділити географічно.
Дані надзвичайно цінні, але вони не можуть існувати поодинці; дані потребують технологічних інструментів – які значною мірою засновані на апаратних засобах – просто для існування, а також для створення цінності. Дані порівняно з цифровими технологіями (які все частіше характеризуються як Deep Tech [3]) здаються завищеними: суспільство та економіка говорять про «дані» і забувають інструменти, необхідні для отримання цих даних. Без цифрових пристроїв та вдосконалених алгоритмів (на основі цифрових технологій) дані не можуть генерувати цінності. Крім того, дані, здається, також завищені в порівнянні з ресурсами: без належних ресурсів (наприклад, енергії, пропускної здатності, потужності сховища) дані не можна збирати та використовувати.
І останнє, але не менш важливе, ми бачимо, що у нашому світі переважають технології, зокрема, якщо врахувати виробництво або врахувати важливість технологій у забезпеченні глобального доступу до елементарних ресурсів, таких як їжа та вода. Розуміння безперервного потоку нескінченної взаємодії технологічних тенденцій з промисловими тенденціями та впливами на суспільство та економіку має стати центральним для планування та аналізу на макроекономічному (тобто політичному) та економічному (діловому) рівнях.
Повний документ доступний тут
[1] Для простоти біологічні процеси, що створюють нові типи ліків або навіть нові технології штучних (людських) органів, можна віднести до категорії нових технологій виробництва
[2] Тут під поняттями промисловість та промисловість розуміється вся економічна діяльність, що створює вартість, включаючи діяльність, що здійснюється поза вторинним сектором (тобто виробництво), і, отже, включає, наприклад, надання послуг.
[3] Одним достовірним визначенням поняття Deep Tech, яке дедалі глибше заглиблюється в наш словниковий запас, є те, що воно охоплює технології, що базуються на інтенсивних та чудових науково-технічних дослідженнях та розробках. Не всі цифрові технології можна розглядати як Deep Tech: вдосконалені алгоритми, засновані на передовій математиці, або мініатюризовані пристрої зондування – це Deep Tech; програми для мобільних телефонів не є.
Спочатку ця публікація була опублікована за адресою https://www.linkedin.com/pulse/technological-trends-industrial-impact-society-georges-kotrotsios/.
Georges Kotrotsios люб’язно дозволив нам перекласти і опублікувати цю статтю.